Корольом канадийськойи Нацыональнойи Хокэйнойи Лигы вважеють славэтного хокэйиста Вэйна Грэтцьки (Wayne Douglas Gretzky). На зымовый Олимпиади в Ванкувэри 2010 року йому выпала чэсть запалыты олимпийськый огонь.  В 1998 роцы “Хокэйни новыны” вызналы Грэцього пэршым з 50-ты найлипшых гравцыв у историйи хокэю. В сэзони 1981-82 вин закынув 92 шайбы! В килькох мистах в Амэрыцы Грэтцькому встановлыни пам’етныкы. Одын з йих стойить в Лос Анджэлэси (США). Другый в Эдмонтони (Канада) пэрэд “Рэксал Палац”. На чэсть спортсмэна выпушчэно ювылэйну монэту.

Рэализуватысь у спорти Вэйну допомагав його батько Уолт Грэцьки. Алэ у пэвному момэнт жыття йому самому стала потрибна допомога. 13 жовтне 1991 року вин пойихав на батькивську фэрму нэдалєко Парыжу в провынцыйи Онтарио и выришыв там покалыты пидвал. Всэ почалося з выснажлывого головного болю, потим стала нэвыразна мова, наступыло запаморочэнне и помутнинне зору. Чэрэз килька хвылын в його выныклы проблэмы пры ходьби. Паралич або розлад коордынацыйи рухив, порушэнне мовы, сыльни головни боли – всэ гэто булы ознакы уражэння мозку – инсульту. З Уолтэром Грэцьки трапывся ризновыд инсульту, екый называють субарахнойидальным крововылывом. Його выклыкав розрыв кровоноснойи судыны, однойи з артэрий. Кров потэкла на повэрхни мозку, миж мозком и чэрэпом, почела травмуваты клитыны мозку. У выныку почела порушуватысь цыркуляцые нэрвовых импульсив. На шчесте до хаты Грэцькых зайшла сусидка и завэзла Уолта до ликарни. Шисть годын довжылася опэрацыя, писля екойи вдалося зпыныты кровотэчу. Выевылось, шчо за свое жытте вин нэодноразово пэрэжывав микро-инсульты. Чоловык давно потрапыв до групы рызыку: вин багато курыв, пэрэстав актывно працюваты, досег петыдысетытрьохричного вику.

Колы Грэцькый отемывся вин заговорыв на нэзрозумилий ликарем мовы. «Я шчось сказав и був вэльмы розчарован, бо людына, до екойи я говорыв мынэ нэ розумила». Довэлось почэкаты когось з ридных, шчобы выесныты шчо вин говорыв. Мова выдала похожэнне роду Грэцькых. Дид  хокэйиста Тэрэнтий народывсе на Дорогычыншчыни. Пэрэд выйиздом у Канаду вин жыв у сэли Огдэмэр, дэ шчэ можуть згануты мисцэ на екому стоела його хата. У родычив Грэцькых на Бэрэстэйшчыни досы  зберигаеться фотокарточка, еку выслав Тэрэнтий. Пидпысана вона росийською мовою, алэ свою дочку Катэрыну вин звэ в ний, по-нашому, ласкаво - донэчка.

Пизнишэ Уолтэр Грэцьки напысав автобиографичну кныгу, ека стала бэстсэлэром. В ний вин опысуе свое дытынство и прычыну нэпорозуминне з ликаремы. “Мойи батькы стрилыся й побралыся в Торонто. Воны розмовлелы украйинською, и вона стала мэю пэршою мовою. Гэто, ек выевылося, настилькы глыбоко засило в мойий свыдомости, шчо, колы вжэ мынэ розбыв инсульт, вона стала мовою мого спилкуванне из зовнишним свытом, покы я прыходыв до темы, бо я гэть усэ забув, у тому чысли и ек говорыты английською.”

Честкова або повна втрата пам’ети, амнэзия, е одным з найчестишых йийи розладив. Пры частковый амнэзийи з пам’ети выпадають лышэ пэвни выды знань та уевлэнь. Алэ Уолт Грэцьки нэ просто втратыв знанне английськойи, вин пэрэстав пам’етаты бильшисть того шчо було з ным з кинця 70-х до кинця 90-х рокив ХХ столиття.  Вин пам’етав сэбэ трыдцетыричным и цилый чес турбувався за курэй, екых давно вжэ у родыны нэ було. Подийи пэвных одризкив чесу выпадають з пам’ети подийи пры рэтроградний амнэзийи. Иноди писле инсульту або чэрыпно-мозковойи травмы можэ статыся повна втрата пам’ети. Раптово розвынына амнэзия, така ек у Грэцьки траплееться нэ тилькы писля инсультив, а також пры тежкых або сэрэдньойи тежкости чэрыпно-мозковых травмах (писля аварийи, падиння з высоты, побыття). Прычынамы втраты пам’ети можуть буты отруенне, инфэкцыйи, потресинне, пэрывтомы.  Ек и багато хто писля инсульту, Уолтэр довго нэ миг статы на ногы. Почев думаты про здоров’е, кынув шкидлыву звычку.

З людьмы траплеються тилькы индывыдуальна, а колэктывна форма амнэзийи. Соцыальна амнэзия проевлееться у одсутнисти або спотворынни знаннь у людэй про свою историю, культуру, прашчурив. Вона бувае, пэрыважно, у прэдставныкив мэншых этничных груп, шчо довгый чес пэрыбувалы пид культурным тыском бильшойи группы.

В сукупности з иншымы розладамы? амнэзия нэридко стае прычыною честковойи, або, навыть повнойи втраты працэздатности (инвалидности, калицтва). Найлипшый рэцэпт добройи пам’ети – мицна нэрвова сыстэма и добрый имунитэт.

About the Author